СТОВБУРОВІ КЛІТИНИ — неспеціалізовані клітини, здатні до необмеженого поділу, що дають початок новим клітинам при формуванні тканин і в процесі їхнього відновлення. Відповідно до найбільш прийнятої характеристики, стовбурові клітини — це особлива група недиференційованих клітин, що мають дві фундаментальні властивості: здатність до самовідновлення і до диференціювання в спеціалізовані тканини. Стовбурова клітина не може як, наприклад, клітина серцевого м’яза,
взаємодіяти з іншими клітинами, щоб доставляти кров до судин, не може переносити молекули оксигену, як еритроцити; вона не здатна проводити
електрохімічні сигнали подібно нейронам та ін.
Перша стовбурова клітина у людини утворюється при заплідненні
сперматозоїдом яйцеклітини, це зигота. Ця клітина універсальна, вона здатна
перетворитися на будь-які клітини людського організму: нервові, м’язові,
кісткові, жирові та ін., що й відбувається з більшістю клітин, які утворилися
при поділі зиготи, до моменту народження. Але частина стовбурових клітин зберігається в
людському організмі в незміненому вигляді в кістковому мозку і крові. У процесі
життя людини ці клітини стають на заміну загиблих клітин його різних органів,
спеціалізуючись у міру необхідності в клітини крові, шкіри, печінки та ін. Тим
самим, все наше життя стовбурові клітини є ніби «резервуаром» будівельного
матеріалу для будь-якого органа нашого організму. Таким чином, залежно від
етапу індивідуального розвитку організму виділяють
ембріональні стовбурові клітини і стовбурові клітини дорослого організму (регіональні або соматичні).
Немає коментарів:
Дописати коментар