середа, 8 липня 2015 р.

Літня педмайстерня

   Літо - найкраща пора для вчителя зайнятися самоосвітою.    Прихильники видавничої групи "Основа" завжди чекають на кінець червня, коли проводиться марафон безкоштовних вебінарів на честь її Дня народження. Не став винятком і цей рік. Дорогі колеги, якщо Ви пропустили його, то записи вебінарів можете переглянути або скачати на каналі You Tube від видавничої групи.
   В You Tube можна також переглянути записи попердніх вебінарів. Серед них мою увагу особливо привернули: "Майбутнє освіти" від Володимира Співаковського та "Креатив бій".
   Для тих, кому до вподоби погляди Анатолія Гіна на навчання, можливо, стануть в нагоді його книги, які ви можете знайти тут.
                                                                Плідної праці та цікавих знахідок!

неділя, 5 липня 2015 р.

Екопогляд на одноразові речі

Фото зі сторінки www.facebook.com/greenhunter.ru
   Людина завжди прагне спростити і полегшити своє життя. Намагаючись зберегти час і сили, люди, наприклад, використовують одноразовий посуд. Але давайте поглянемо на нього під іншим кутом, як це зробили автори інфографіки! (Скачати інфографіку можна за посиланням https://www.dropbox.com/s/t9ugnew4xa7ccs5/одноразовый%20вред.jpg?dl=0)
   За статистикою, 10% виробленого людством сміття - це поліетиленові пакети. Такі відходи, як і будь-який інший пластик, розкладаються від 100 до 500 років, отруюючи ґрунт і воду під час цього процесу. На тлі століть 20 хвилин, а саме стільки становить середній час використання одного пластикового пакета, здаються просто нікчемними.
   В основному одноразове сміття потрапляє на звалища. А звалища практично постійно горять. При горінні пакети, наприклад, виділяють канцерогени і чадний газ, а пластикові тарілки і пляшки - бісфенол A, який навіть у малих дозах може призвести до розвитку серцево-судинних захворювань, онкології, гормонального збою. Причому пластикову тарілку зовсім не обов'язково палити, щоб бісфенол почав виділятися. Коли ми кладемо на неї гарячу їжу, цей процес вже відбувається. І отруйна сполука проникає прямо в їжу, а отже і у ваш організм.
   Велику небезпеку становлять одноразові пакети і пластик і для тварин. Щорічно близько 1 млн. морських птахів, ссавців, риб гинуть через те, що заковтують пластик і поліетилен, приймаючи його за їжу. Випадки такі нерідкі, оскільки поліетиленом сьогодні покрита чверть Світового океану.
Яким же шляхом боротися з цією проблемою? Зробити це набагато простіше, ніж здається. Достатньо лише знайти одноразовим речам екологічну заміну. Еко-сумки та авоськи можуть стати чудовою альтернативою для колосальної кількості пакетів, які середня сім'я використовує щорічно (більше 500 штук). Такі сумки переробляються, і крім того, економлять ваші кошти, оскільки термін їх служби складає більше 2 років.
   На пікніки замість одноразового посуду можна брати пластиковий, скляний і алюмінієвий посуд, який не лише придатний для багаторазового використання, але й відмінно переробляється і при цьому не виділяє токсинів.
   Проблему з пластиковими пляшками на побутовому рівні теж досить легко вирішити. Необхідно лише використовувати багаторазову пляшку і набирати воду вдома і в доступних місцях. До речі, ще більше цю звичку можуть спростити пляшки з вбудованим фільтром, в які можна просто набирати воду з під крана, які зараз продаються в інтернет-магазинах. Це суттєва економія як в масштабах природи, так і в масштабах вашого гаманця. Чи знаєте Ви, що для виробництва одноразової пластикової пляшки потрібно в три рази більше води, ніж в неї потім поміститься?
   Ну а якщо все-таки довелося придбати пластикові пляшки, здайте їх потім в переробку. Це і збереже природні ресурси, і дозволить виробити нові товари з вторсировини.
   Однак вибираючи заміну одноразовим речам, варто бути уважним і не обманюватися уявної екологічністю деяких альтернатив. Наприклад, паперові пакети і паперовий посуд. Їх екологічність наближається до нуля вже хоча б тому, що виготовляються вони переважно з первинної сировини, а отже, сприяють вирубці лісів. При цьому паперове виробництво - це, як правило, ще й велике виділення вуглекислого газу та забруднення води. До того ж, на звалищах через відсутність доступу кисню пакети і тарілки з паперу практично не розкладаються. Висновок: паперові пакети можна вважати екологічною альтернативою тільки в тому випадку, якщо вони будуть перероблені.
   Вже близько 40 країн, в числі яких Данія, Німеччина, США, Англія, Ірландія, Фінляндія відмовилися від поліетиленових пакетів або ввели податок на їх використання. Але починати кожній людині потрібно саме з себе, і тоді є шанс, що це запрацює на державному рівні.
Давайте не лінуватися і не перекладати відповідальність на інших, а вибрати дійсно правильну альтернативу одноразовим речам вже сьогодні.
За матеріалами www.facebook.com/greenhunter.ru

пʼятниця, 3 липня 2015 р.

Як зібрати власний гербарій?

   Літо – чудова пора, можна відпочивати та розважатися! А ще – це найкращий час для дослідження природи!
   Якщо ти захоплюєшся ботанікою і прагнеш дослідити рослини, які зустрічаються в твоїй місцевості, склади власний гербарій.
   Для збирання рослин тобі стануть у нагоді: лопатка для викопування рослин, ножиці або секатор для зрізання, папка зі щільного картону, газети та аркуші паперу для етикеток.
   Слід збирати неушкоджені рослини в суху погоду. Збираючи рослини, слід одночасно робити для них польові етикетки, на яких вказати дату, місце збирання (назву села, міста, області) та рослинне угрупування, з якого взято екземпляр (лука, ліс, болото тощо). Рослини потрібно викопувати або зрізати, не можна зривати або витягати їх. З підземних органів потрібно обтрусити або змити залишки ґрунту.
Фото з сайту www.pu.if.ua
   Рослини-паразити збирають з пагоном рослини хазяїна, а листуваті й накипні лишайники – разом із субстратом, на якому вони ростуть.
   Рослину, призначену для сушіння кладуть поверх кількох аркушів паперу. В неї необхідно обережно розправити листя та квітки. Товсті корені та стебла слід розрізати уздовж навпіл. Щоб квітки гербарної рослини мали гарний вигляд, під них потрібно підкласти шматки фільтрувального паперу або тонкий шар вати, а ще краще перекласти фільтрувальним папером всі пелюстки. Окремо квітку, а потім і всю рослину зверху прикривають кількома аркушами паперу, поверх яких можна розміщувати наступний екземпляр.
   Високі екземпляри, які не вміщуються на аркуші, згинають. Дуже великі рослини розрізають на частини, які розміщують на кількох аркушах у такому порядку: нижня частина стебла з підземними органами і прикореневим листям; частина стебла з середнім листям; пагін з верхніми листками, квіткою (суцвіттям) або плодами.
Ботанічний прес
   Пачку паперу з розміщеними між ним рослинами, кладуть у спеціальний ботанічний прес, який складається з двох рамок розміром 30-45 см з натягнутою на них металевою сіткою або прибитою фанерою з просвердленими отворами. За відсутності пресу пачку з рослинами можна розташувати на рівній горизонтальний поверхні та накрити по всій поверхні важкими предметами (наприклад, стопкою книжок)
   Раз на добу рослини потрібно перекладати сухим папером, який можна просушити на сонці або випрасувати праскою.
Після сушіння рослини розміщують на аркушах щільного паперу так, щоб вони не виступали за його краї та пришивають.
   До кожного аркушу прикріплюють етикетку, на якій вказують назву рослини та, за потреби, додаткові відомості: прізвище та ініціали виконавця гербарію, дату, місце збирання (назву села, міста, області) та рослинне угрупування, з якого взято екземпляр (лука, ліс, болото тощо) та інше.
Успіхів всім, хто долучиться до збирання гербаріїв!
За матеріалами статті Ю. Гамуля «Гербарій. Збирання травʼянистирослин» (Біологія для допитливих. - № 7, 2011, ст. 22)